🍃

GROBLA POD POWOŁOCZĄ

Паволоч: історія однієї греблі

Випадково знайдено у розділі Zerwana grobla pod Powolocza. (Rysunek St. Maslowskiego). Marceli Wisniewski wg Stanislawa Maslowskiego на електронному розпродажі-аукціоні: Sold by POLIART Beata Kalke, Tworog, Poland AbeBooks Seller since March 14, 2011

![Паволоч 1878](Ярмарок Стосу/Grobla pod Powołoczą/assets/Pawołocz 1878.jpg)


Буквально: «Зірвана гребля під Паволоччю». Справа в тому, що це місце й досі існує, хоча й змінювалося декілька разів. Так-так, гребля є, дорога за нею — з тим самим вигином вліво, і церкву на пагорбі з цього ж ракурсу видно так само. Річка Роставиця, притока Росі.

Що змінилося? Та багато чого за стільки років! На гравюрі церков є дві (так і було до початку XX ст.): одна православна, а друга — костел. Костел розвалили за Совєтів, сліду не лишилося, а православна існує й досі, хоч і зведена заново після пожежі десь у 70-х роках, коли згоріла разом із книгою ще до епохи сканерів. Про це й не всі паволоцькі пам'ятають, хоча місцевий музей міг зберегти свідчення про таку подію.

Праворуч від дороги, перед зірваною греблею, має бути дах млина, змурованого місцевими євреями приблизно у 1862–1863 роках. Він справно работал до 1980-го: молов зерно, чавив олію із соняшника та виточував ґудзики з річкової черепашки-беззубки (з цього приводу навіть артіль існувала десь до 1970-го року).

Хата під соломою — то не зовсім хата. То був шинок із торгівлею і постоєм. Про такі подробиці, можливо, й не всім цікаво слухати, як і про те, що на тому пагорбі були не лише церкви, а й синагога Абрамовича, практично поруч. То був центр містечка і торгівлі. А ще місцеві католики після знесення костелу стали ходити до православного храму, бо справи робити треба було, а Бог таки був один.

Ну й коротко про авторів малюнка і гравюри (хоча й потрібна ремарка, що автор малюнка і автор гравюри — це різні люди, та плагіату тут ніякого немає).

Про гравера Марцелія Вишнєвського:

Професія: дереворитник (гравер по дереву)
Місце діяльності: Варшава
Роки активності: приблизно 1875–1887
Основні видання: працював для популярних ілюстрованих часописів «Kłosy» та «Tygodnik Ilustrowany», які друкували художні та етнографічні сцени.
Техніка: дереворит штриховий (сучасний термін — ксилографія), що дозволяв масово відтворювати ілюстрації у пресі.
Джерела: згадується в працях Опалека (1949) та Руднєвської (словник граверів).

Вишнєвський був одним із тих майстрів, хто забезпечував масове поширення зображень українських містечок, церков та етнографічних сцен у польських ілюстрованих журналах. Завдяки його роботі мы маємо візуальні джерела про архітектуру та побут України кінця XIX століття.

Про художника Станіслава Масловського

Народився: 3 грудня 1853 р. у Влодаві (Польща).
Помер: 31 травня 1926 р. у Варшаві.
Стиль: реалізм, пейзажний живопис.
Техніки: акварель, олія, графіка (олівець, рисунок).
Тематика: польські та українські краєвиди, сцени з життя, архітектура, етнографічні мотиви.

Відомі роботи:

Станіслав Масловський був польським художником, який створював пейзажі, часто з українською тематикою. Його малюнки — це графічні роботи, виконані олівцем чи аквареллю, зі сценами життя, архітектури та природи, зокрема в Україні, а саме: в Андрушівці, Сквирі, Паволочі, Білій Церкві тощо.

Для охочих порівняти — майже сучасне фото з тієї греблі на Роставиці, з майже тим самим видом на пагорб.

![З греблі в Паволочі](<Ярмарок Стосу/Grobla pod Powołoczą/assets/Z grobli w Pawołoczi.jpg>)
(Світлина з ukrainaincognita.com, бо свою поки не знайшов)


Часто-густо малюнки Масловського плутають з малюнками Наполеона Орди (Napoleon Orda), але це не так. Хоча Орда й залишив спогад про Паволоч на одній зі своїх акварелей, та то інша історія.

Ну й досить. Може, колись і допишеться, якщо буде час та натхнення.

Файли доступні до перегляду, якщо не вказано інше. Кешування проводиться один раз на добу, або на льоту при першому зверненні до каталогу. Позачергове сканування можливе через Індексацію у футері сторінки.

Статистика візитів

Всього126
Середнє31
Сьогодні19

Трафік візитів